З моменту своєї появи у 16 столітті кишенькові годинники були символом престижу та важливим аксесуаром для добре одягненого джентльмена. Еволюція кишенькових годинників була позначена багатьма викликами, технологічними досягненнями та прагненням до точності. Зокрема, механізми кишенькових годинників зазнали значних трансформацій завдяки еволюції різних пристроїв для відліку часу. Від ранніх спроб регулювання точності часу до розробки більш складних механізмів, історія кишенькових годинників багато говорить про прогрес пристроїв для відліку часу.
У цій публікації блогу ми зануримося в еволюцію механізмів кишенькових годинників з XVI по XX століття. Ми розглянемо ранні спроби досягнення точності, починаючи з впровадження граничного спускового механізму в XVII столітті, швейцарського важільного спускового механізму в XIX столітті та прагнення до надзвичайної точності з розвитком хронометра.
1. Перші механізми кишенькових годинників були представлені в 16 столітті та виготовлялися із заліза та латуні.
Еволюція механізмів кишенькових годинників – це захопливе дослідження, яке можна простежити аж до 16 століття. У цей час з'явилися перші механізми кишенькових годинників, які переважно виготовлялися із заліза та латуні. Ці ранні механізми кишенькових годинників були досить простими та не включали деяких складних механізмів, які ми бачимо в сучасних кишенькових годинниках. З часом годинникарі вдосконалили свою майстерність та впровадили нові покращення в конструкції механізмів кишенькових годинників. Наприклад, у 17 та 18 століттях додавання балансового колеса зробило кишенькові годинники точнішими та прецизійнішими. Еволюція продовжилася в 19 та 20 століттях, коли годинникарі впровадили нові механізми, такі як важільний спусковий механізм, що ще більше покращило точність. Еволюція механізмів кишенькових годинників з часом є свідченням людської винахідливості та технологічного прогресу.
2. У 17 столітті кишенькові годинники почали оснащуватися балансовим колесом і волосковою пружиною, що покращило точність.
Еволюцію механізмів кишенькових годинників з XVI по XX століття можна простежити через кілька ключових подій, які змінили точність та механіку цих годинників. Одна з таких подій відбулася в XVII столітті, коли кишенькові годинники почали оснащуватися балансовим колесом та волосковою пружиною. Це являло собою значне покращення точності порівняно з попередніми моделями. До цієї розробки кишенькові годинники спиралися на систему спускового механізму з обмеженою точністю. Балансове колесо та волоскова пружина забезпечували точніший відлік часу та підвищували портативність, що робило кишенькові годинники ще більш важливим інструментом як для професіоналів, так і для приватних осіб. Поява цих компонентів ще більше проклала шлях для мініатюрної механіки кишенькових годинників та допомогла закласти основу для складних механізмів, які продовжували розвиватися аж до XX століття.
3. У 18 столітті було запроваджено циліндричний спусковий механізм, який ще більше покращив точність.
Еволюція механізмів кишенькових годинників з XVI по XX століття відбулася зі значними змінами, які покращили точність і функціональність. XVIII століття виявилося вирішальним періодом у цій еволюції, оскільки було запроваджено циліндричний спусковий механізм, який революціонізував точність відліку часу. Циліндричний спусковий механізм — це тип спускового механізму, який використовує циліндричний ролик замість традиційного важільного спускового механізму. Він дозволив кишеньковим годинникам відображати точний час протягом триваліших періодів, зменшуючи тертя та знос механічних компонентів годинника. Циліндричний спусковий механізм став ключовим кроком у розвитку сучасних механізмів кишенькових годинників, що дозволило годинникарям виготовляти точніші та надійніші годинники, зробивши їх більш доступними для широкої публіки.
4. У 19 столітті було запроваджено важільний спусковий механізм, який досі використовується в сучасних кишенькових годинниках.
19 століття стало важливою віхою в еволюції механізмів кишенькових годинників з появою важільного спуску, який досі використовується в сучасних кишенькових годинниках. До цього широко використовувалися старіші конструкції, такі як механізми verge та fusee. Важільний спуск був розроблений Томасом Маджем у 1755 році та вдосконалювався протягом багатьох років, поки не став стандартом точності та надійності в годинниковій справі. Ця нова конструкція зменшила тертя та підвищила точність годинника. Її основними компонентами була палетна вилка, яка взаємодіяла з колесом спуску, яке, у свою чергу, керувало балансовим колесом. Навіть після появи кварцового механізму у 20 столітті багато ентузіастів кишенькових годинників досі цінують класичний важільний спуск за його історичну та традиційну цінність.
5. У 19 столітті також з'явився швейцарський якірний спусковий механізм, який отримав широке поширення.
Механізми кишенькових годинників почали швидко розвиватися у 19 столітті. Одним із найважливіших подій цього часу стало поява швейцарського якірного спускового механізму, який отримав широке поширення. Це досягнення стало значним проривом для годинникової промисловості, оскільки проклало шлях до створення набагато точніших годинників. До того часу було відомо, що кишенькові годинники значно втрачали час, і існував попит на точніші годинники. Швейцарський якірний спусковий механізм був значним удосконаленням порівняно з попереднім циліндричним спусковим механізмом, який використовувався в більшості кишенькових годинників на той час, і незабаром став стандартом у галузі. Якірний спусковий механізм використовується й сьогодні, понад 150 років потому, і є одним із найважливіших винаходів в історії годинникарства.
6. Наприкінці 19 століття було запроваджено механізм з коштовним камінням, у якому використовувалися синтетичні камені для зменшення тертя та підвищення точності.
Кінець 19 століття ознаменував нову еру в еволюції механізмів кишенькових годинників з появою механізму з каменями. Механізм з каменями був значним відхиленням від попередніх механізмів кишенькових годинників, оскільки в ньому використовувалися синтетичні камені замість металевих підшипників. Основною метою цих каменів було зменшення тертя та підвищення точності кишенькових годинників. Використання синтетичних каменів у механізмах кишенькових годинників стало революційним рішенням, яке значно покращило технологію кишенькових годинників. Це нововведення також проклало шлях для розвитку сучасних годинників, які досі використовують синтетичні камені для зменшення тертя у своїх механізмах. Механізм з каменями став вирішальним поворотним моментом в еволюції механізмів кишенькових годинників, і його спадщина живе в сучасному годинниковому виробництві.
7. На початку 20-го століття з'явився кварцовий механізм, який революціонізував хронометраж.
Початок 20-го століття ознаменувався значним поворотним моментом в еволюції механізмів кишенькових годинників з появою кварцового механізму. Це нововведення стало можливим завдяки відкриттю п'єзоелектричної властивості кварцового кристала – це означає, що він генерує електрику під впливом механічного тиску. Використовуючи цю властивість, кварцовий механізм міг забезпечити точніший спосіб вимірювання часу порівняно з попередніми механічними механізмами. Крім того, кварцовий механізм також був доступнішим у виробництві, а отже, зробив кишенькові годинники більш доступними для широких мас. Впровадження кварцових механізмів мало далекосяжні наслідки та революціонізувало сферу вимірювання часу не лише в кишенькових годинниках, але й в інших пристроях хронометражу.
8. Після кварцового механізму з'явився автоматичний механізм, який використовує рух зап'ястя власника для заводу годинника.
Еволюція механізмів кишенькових годинників з XVI по XX століття – це захоплива подорож, яка демонструє кілька інженерних чудес. В середині XX століття кварцовий механізм революціонізував годинникову промисловість завдяки своїй винятковій точності та надійності. Після цього винаходу був представлений автоматичний механізм, реагуючи на потреби споживачів у більш зручному та невибагливому варіанті. Автоматичний механізм використовує рух зап'ястя власника для заводу годинника, усуваючи необхідність щоденного заводу. Це нововведення дозволило годиннику працювати без батарейки або пружинного механізму ручного заводу, забезпечуючи при цьому постійний запас енергії. Завдяки автоматичному механізму наручні годинники стали більш практичним та функціональним пристроєм, зрештою захопивши ринок і зробивши кишенькові годинники колекційним предметом.
На завершення, еволюція механізмів кишенькових годинників – це захоплива подорож, що охоплює століття. Від найдавніших механізмів з вертикальним спуском до складних і точних хронометричних механізмів 20-го століття, кишенькові годинники зазнали значних змін і технологічних досягнень. Кишенькові годинники служили символом стилю, статусу та корисності протягом усієї історії, а їхня еволюція є свідченням людської винахідливості та інновацій. Незважаючи на те, що технології замінили кишенькові годинники сучасними пристроями, вони залишаються значною частиною історії машинобудування та об'єктом захоплення як колекціонерів, так і ентузіастів.
